Ква́сити гу́би — виявляти незадоволення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
квасити — квашу, квасиш, Пр. Робити квасним, піддавати бродінню. Квасити желізо (гартувати залізо); Квасити в собі (таїти, тримати в собі); Квасити скору (бейцувати шкіру); Квасити ся (роздатовуватися, кривитися) … Словник лемківскої говірки
квасити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проквашувати — ую, уєш, недок., проква/сити, а/шу, а/сиш, док., перех. 1) Піддавати бродінню, окислювати що небудь поживне; квасити. 2) тільки док. Квасити якийсь час … Український тлумачний словник
доквашувати — ую, уєш, недок., доква/сити, а/шу, а/сиш, док., перех. Закінчувати квасити що небудь. Доквашувати капусту … Український тлумачний словник
квасіння — я, с. Дія за знач. квасити 1) … Український тлумачний словник
квашений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до квасити 1). 2) прикм. Одержаний внаслідок квашення (у 1 знач.). 3) прикм., діал. Кислий … Український тлумачний словник
квашення — я, с. 1) Дія за знач. квасити 1). 2) збірн. Те саме, що квашенина 1) … Український тлумачний словник
недоквасити — шу, сиш, док., недоква/шувати, ую, уєш, недок. 1) Не закінчити квасити. 2) Не домогтися потрібних властивостей квашеного … Український тлумачний словник
переквашувати — ую, уєш, недок., перекваси/ти, а/шу, а/сиш, док., перех. Квасити більше, ніж треба, понад міру … Український тлумачний словник
